П’ЯТИКУТНИК, КА,
П’ятикутник, ка, м. Пятиугольникъ. Желех.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 506.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
П’ЯТИЛІТНІЙ, Я, Є. →← П’ЯТИКУТНИЙ, А, Е.